ЖИТТЯ

Я не впевнена, що вчинила правильно, але щось мені підказує що я зробила все так, як треба було

Джерело: pixabay

Напевно, з цією поширеною ситуацією стикалось багато батьків, не лише я. У нас в будинку живе дуже нечемна, розпещена дівчинка Оля, якій 4 роки. Вона росте справжньою грозою цілого двору. Я не кажу, що моя донька завжди слухняна, але все ж, вона вміє себе поводити з однолітками. А дівчинка Оля завжди приносить з собою плач інших дітей. Вона завжди забирає іграшки у дітей, штовхає їй або обзиває. А якщо ж якась дитина пробує відстояти себе, то Оля починає істерично плакати на весь двір, привертаючи увагу. Ми з сусідами, які теж гуляють зі своїми дітьми, неодноразово робили зауваження мамі Олі, але вона тільки розводила руками у відповідь та казала, що вона нічого не може з цим вдіяти. Ми намагались пояснити, що така поведінка не є нормальною, що діти не можуть спокійно гуляти та грати один з одним у своєму ж дворі.

«Ну що я можу зробити, нехай потерплять трохи, дитину карати я не буду, я передачу дивилась, що так робити не можна». Через хвилину після цієї розмови Оля підбігла до моєї доньки Софійки та почала виривати з рук її іграшку. Вона зовсім не звертала увагу, що мама принесла їй багато іграшок, їй потрібна була саме ця, що в руках у моєї доньки. В підсумку Оля сильно штовхнула мою Софійку за те, що вона не віддала їй іграшку. Доця впала, почала плакати та випустила іграшку з рук. Тут Оля не розгубилась, забрала іграшку та побігла собі гратись.

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

Вдома я почала говорити та пояснювати, що не потрібно терпіти та плакати, коли тебе ображають, а потрібно постояти за себе. На наступний день, ми взяли іграшки та пішли гуляти на площадку у дворі. До нас відразу підбігла Оля та почала витягувати з моєї сумки іграшки. Я зробила їй зауваження, сказала, що вона не може лізти в мою сумку та діставати мої речі без дозволу. ЇЇ мама дуже не задоволено подивилась на мене, але промовчала. Оля дуже уважно вислухала мене та підійшла до Софійки і знову сильно штовхнула її. Але моя донька не заплакала, а просто схопила Олю за капюшон та штовхнула її у відповідь. Я хотіла по звичці крикнути, що так робити не можна, але я стрималась. Адже, донька захищала себе, а не штовхалась без причини. І тут мама Олі побачила, що її дитина плаче просто почала кричати до мене.

«Поясни своїй дочці, що вона не може давати здачу моїй дитині» – кричала мама Олі. Я у відповідь обурилась: «Чому це не може? Моя дитина все правильно зробила, вона постояла за себе». Сусідка дуже образилась, забрала Олю і пішла з майданчика кудись. Ось вже місяць вона не водить дитину у двір, гуляє з нею десь інакше, а зі мною навіть не вітається.

Я не впевнена, що вчинила правильно, але щось мені підказує що я зробила все так, як треба було.

 

Related Articles:

Close