ЖИТТЯ

Історія про справжнє кохання!

На днях читала пост у соціальних мережах одного знайомого чоловіка. Звучав він приблизно так: «Напевно, мені час розлучатися з жінкою. Нема у мене на неї ерекції. От вона родила й поправилася з 54 кілограмів до 59! Жах, як себе розпустила! А я дивлюся на неї та що зробиш: йому ж не накажеш! От я і вирішив, що досить симпатичний, тому зможу собі когось і краще знайти!»

Коментарі, звичайно, були різні від двох статей. Чоловіки в основному схвалювали вибір чоловіка та дорікали дружині за те, що вона «так розпустила себе». Жінки водночас ставали на сторону жінки та намагалися донести йому, що не варто покидати дружину через такі дурниці. Я ж не стала писати коментарі, але згадала ситуацію про яку мені ще колись мама розповідала.Хоча, інколи, чоловіки ставали на бік жінки, а жінки – чоловіків.

РЕКЛАМА

Була у неї тітка, звали її Зіна. Її забрали на війну, коли тій ледь 20 виповнилося, щоб вона працювала медсестрою, бо уже закінчувала коледж. Звичайно, тітка допомогла сотням бійців, що ледь не померли від пострілів ворога. Одного дня і її не оминув той постріл, що залишив її з перебитими ногами. Тоді ж до неї підбіг німець та почав лупцювати по обличчю. Ніхто так і не зрозумів, чому він просто не вистрелив у неї, а вирішив її так довго лупцювати по обличчю та голові. На щастя, Зіна вижила.

У госпіталі у неї виявили гангрену на руках і вона залишилася і без ніг, і без рук. А її було всього 21. Жінка попросила свою близьку подругу написати лист до свого коханого Матвія.

«Матвію, на жаль, ми більше не зможемо бути разом. Війна не оминула мене. Я втратила ноги та руки й не хочу, щоб все своє життя ти витратив на таку ношу, як я. Все ще люблю. Твоя Зіна.»

Через тиждень вона отримала лист від коханого: «Люба моя, яка ж ти дурненька. Ніякі незгоди, біди та війни не зможуть зруйнувати того, що я відчуваю до тебе. Ми будемо разом попри все, запам’ятай! Я завжди залишатимуся твоїм. Твоїм Матвієм!»

Після таких слів жінка не могла залишитися «овочем», вона почала вчитися ходити та працювати руками попри свої величезні дефекти. Воїни дивлячись на силу волі цієї жінки з більшими силами йшли до бою та навіть жартували, що мстять всім за неї.

Коли завершилася війна, Матвій та Зіна одружилися. У них з’явилися діти. Звичайно, Зіні було важче, ніж іншим, тому чоловік її допомагав, але ніколи ні слова не сказав про її дефекти. Вони жили довго та сильно любили один одного. Така щира любов зустрічається рідко, але вона буває.

Знаєте, напевне вся справа у коханні. Хто кохає не буде зважати на вашу інвалідність, а хто просто «був поруч» залишить вас навіть через набрані кілограми!

РЕКЛАМА

istoriia-pro-spravzhnie-kokhannia
fishki.net

Related Articles:

Close