facebook
ЖИТТЯ

Історія про те, як пес знайшов немовля

Я живу в селі, на околиці, недалеко від річки. Я жінка самотня, вдова, діти давно виїхали в місто жити. Господарство у мене не велике, а кращий мій друг – великий породистий пес Пірат. Загалом, живу, насолоджуючись природою, чекаю, коли діти ощасливлять мене внуками.

Ми з Піратом любимо гуляти біля річки, ходимо туди по два рази в день літа. Я сиджу з книгою під деревом, а мій вірний пес бігає уздовж берега. Ось і в цьому дні все було як завжди: я читала, Пірат бігав, але раптом зник кудись з поля зору. Я за нього не переживала, він розумний, завжди повертається, навіть, якщо і тікає далеко.

РЕКЛАМА

Через деякий час, дивлюся, йде мій пес і щось важке тягне, волоком по землі. Перше, що спало мені на думку – це качка. Мисливський інстинкт у кожної собаки є, навіть у не «спеціалізованої». Відклала я книгу, вирішила подивитися ближче «здобич» Пірата. Підійшла до нього і оніміла …

Собака притягла немовля 

Мій пес тягнув … дитину. Ось так сюрприз! Погані думки про те, що мій Пірат вкрав дитину у когось перемагав розум: ну не міг він так зробити, тим більше, який батько залишить такого малюка без нагляду.

Я взяла малюка в руки. Було видно, що він народився зовсім нещодавно. Збентежило мене те, що загорнутий він в якусь ганчірку, типу шматка простирадла, а не в пелюшку. Щось тут не чисто …

Я скомандувала Піратові відвести мене на те місце, звідки він приніс немовля. Йти довелося досить далеко, але я була переконана, що це якраз те саме місце, бо біля самої води лежала ще одна така ганчірка.

Додому я йшла вся в роздумах. Що ж робити? Знаю, що дільничний наш поїхав у відпустку, повернеться тільки через два дні. Невже в міську поліцію везти малюка? Гаразд, вдома вирішу, спочатку треба оглянути малюка. Я медик за освітою, раніше фельдшером працювала.

Дитина виявивилася хлопчиком і зовні він був здоровий. Так як гострої необхідності в госпіталізації не було, вирішила я все ж залишити поки малюка у себе, а з приїздом дільничного вирішувати вже долю дитини далі.

Купила в магазині коробку дитячої суміші, дитячу пляшечку, упаковку підгузників. Продавщиця дивилася на мене, як на божевільну, але я не стала розказувати їй подробиці …

Малюк провів у мене ніч і вже цілий день, ми подружилися. А ввечері я почула боязкий стукіт у хвіртку. Відкривши, я побачила Аню. Ця молоденька дівчина нещодавно закінчила школу, і вчилася в технікумі в місті, приїжджаючи додому тільки на літо.

– Тітко Олено … ваш собака … спасибі йому … а малюк у Вас?

Я нічого не зрозуміла зі сказаного Анею, але здогадалася, що це її дитина.

– Аню, проходь в будинок.

Аня кинулася до сплячого немовля, схопила його, міцно притиснула до грудей і заплакала зі словами:

РЕКЛАМА

– Прости, прости мене …

Потім, коли трохи заспокоїлася, дівчина розповіла мені свою історію.

– Хлопець мій покинув мене, так і не наважився взяти на себе відповідальність … А вдома … вдома батько завжди попереджав, що з дому вижене … але мені вдалося приховати вагітність … народжувала одна в лісі … а потім пішла до річки … від відчаю я хотіла … я хотіла …

Добре, що Пірат підбіг … я налякалася і не зробила тієї помилки … я просто кинула дитину на березі і втекла … з далека я бачила, як Ваш пес потягнув дитину … і Вас потім бачила … Всю ніч не спала, все думала, думала … і зрозуміла, що мені все одно на те, що батько з дому вижене, впораюся як-небудь, що не можу я так вчинити з рідним синочком …

– Молодець ти, Ганнуся, вчасно одумалася! А, знаєш, залишайся у мене! Допоможу я тобі! Раз вже мій Пірат врятував життя твоєму синові, значить відповідальні ми за вас!

Аня залишилася. Вони з сином, Денисом, цілих півтора року прожили у мене. Потім хлопчика взяли в ясла, а Аня пішла працювати, вчитися перевелася на заочне. Пірат і Денис стали кращими друзями …

За матеріалами.

Related Articles:

Close