ЖИТТЯ

Мама народила дочку, але вона їй не мати

Джерело: inpearls.ru

З жінкою ми уже живемо 20 років. Із тещею ми зараз не спілкуємось.

Як виявилось кілька років тому, Галина Петрівна  не горить бажанням спілкуватися з власною дочкою. Коли ми збиралися святкувати  весілля, мама жінки взагалі відмовилась допомагати фінансово. Батько чоловіка дав грошей, бабуся дала їй грошей, а мати ні. Категорично.

Тоді мені це було не зрозуміло. Адже, жінка казала, що мама завжди її підтримувала і допомагала.  Я вирішив, що не подобаюся їй, але спілкування в нас було нормальним.

РЕКЛАМА

Через кілька років дідуся жінки не стало і теща вчинила дуже  некрасиво і дивно. Обіцяючи, розділити суму від продажу квартири діда навпіл між моєю жінкою і її старшим братом, вона переконала мою Марисю не писати заяву на спадщину, так як вона жила з дідом і частина квартири була приватизована на нею. Марися відмовилась на користь мами, вона продала квартиру і всі гроші віддала синові.

Через місяць після цього теща заявила, що у неї немає дочки і перестала з нами спілкуватися. Я і Марися  були в шоці, що відбувається взагалі не розуміли, а батько жінки  не давав нам ніяких відповідей.  Уже пройшло майже 15 років, а ми все далі не спілкуємось.

Одного разу ми поїхали привітати її тітку з днем ​​народження. За столом тітка говорила:

-Ти моя найулюбленіша племінниця, з самого дитинства я намагалася допомогти дочці свого брата, адже важко жити з мачухою, – сказала тітка і злякано замовкла.

– Стоп, моя мама мені не мама? 

РЕКЛАМА

 – Я точно не знаю, ну напевно, я не знаю, – відповіла вона.

В цей ж вечір Марися одразу набрала тата і чекала якихось пояснень, але що сказав він я не знаю.

Що він сказав? – запитав я.

-Там все так заплутано, мама народила мене, але вона мені не мама.

– Хіба так буває?-  він жалібно подивився на мене.

-Буває, тільки коли ти народилася я не думаю, що існувало сурогатне материнство, тим більше в вашому селі, – відповів я.

Після цієї розмови пройшло кілька місяців. Ми поїхали в рідне містечко Марисі, провідати могилу діда і так вийшло, що зустріли мою тещу. Вони дуже довго говорили і моя жінка попросила зробити тест ДНК. Галина Петрівна не відмовилась.

Тест був готовий через тиждень. Ми дуже довго налаштовувались, щоб відкрити. Галина Петрівна – рідна мама Марисі. Коли вона це побачила, то розплакалась.

Мати зізналась:

– Доцю, я друга дружина твого батька, раніше він був одружений на одній з твоїх тіток, вона не могла мати дітей і вони вмовили мене народити для них дитину. Народилась ти, вони тебе забрали і до року ти жила з батьком і його дружиною. потім вони розлучилися, твій батько прийшов до мене, ми одружилися і ти знову була зі мною. Але ніхто крім мене і твого батька не знав, що ти моя рідна дочка і ми не зважилися нікому розповісти. Я на стільки себе переконала, що ти не моя дочка, що так і не змогла звикнути до тебе. Пробач мене, доню.

Моя дружина дуже вразлива і близько сприйняла це, намагалася налагодити контакт з мамою, а от я і досі не можу з нею спілкуватись.

 

 

Related Articles:

Close