ЖИТТЯ

Моя мама – чудовий приклад того, що ніколи не пізно змінити своє життя

Моя мама – чудова кар’єристка. Вона з моїм татом почала жити, коли їй було 20 років. А завагітніла мною вже після 30-ти. Точніше, у 34 роки. Мама завжди захищала тата від побутових проблем. Вона всюди встигала. І мною добре займалась, і працювала і на тата час завжди знаходила. Мене часто у дитинстві відправляли у село до бабусі.

Через 7 років мама знову завагітніла. Двійня! Ось це так новина. Лікарі дуже переживали за мамине здоров’я, адже завагітніти після 40-ка двійнею та виносити їх – завдання не з легких. Мама дивувала всіх своїх чудовим самопочуттям та активністю. В мене народились два чудових братики. Тут вже мама почала просити в тата допомогу. Але, як виявилось, він не звик допомагати. Він навіть не знав як це потрібно робити.

РЕКЛАМА

Одного вечора тато сказав мамі, що зараз у нього достатньо грошей, аби докласти грошей та купити 3-ьох кімнатну квартиру. Але цю нам потрібно продати. Мама довго не вагалась, звичайно нам потрібна була більша квартира. Але тут сталось таке, що навіть уявити ніхто не зміг. Як тільки мама підписала документи про продаж квартири, тато зник. Він змінив номер телефону, та просто зник зі всіма грошима.

Як виявилось, в нього була коханка. Він хотів безтурботного життя, а не трьох дітей та й вічно заклопотану дружину. Мама подала на аліменти, але ніколи грошей від нього не бачила. А ось продаж квартири вона оскаржити ніяк не могла, адже документи сама підписала. Хто ж міг подумати.

Переїхали ми четверо до бабусі в село, в маленький та тісний будинок. Але що й робити. Було дуже важко. Малі діти, мало грошей та багато сліз. Стало легше тільки тоді коли брати пішли у садок. Мама швидко постаріла через нерви та втому. Батько не навідував нас, не цікавився та й просто викреслив легко з свого життя.

Мама ніколи не вірила, що все буде добре. Не думала, що колись вийде заміж. Але доля вирішила по іншому. Якось ми всі разом поїхали у місто. На той момент мені було вже 16 років. Поки брати бавились на дитячій площадці ми з мамою сиділи на лавочці поряд. Мимо проходив чоловік, який зупинився біля нас та запитав у мами, чи може він з нею познайомитись.

РЕКЛАМА

Я одразу встала та пішла прогулятись. Хоч мала була, але все добре розуміла. Вони почали спілкуватися. Я помічала, як моя мама просто квітне на очах. Ми почали кожних вихідних їздити у місто. Я гуляла з братами, а мама з чим чоловіком. Через два місяці таких зустрічей, вона нарешті почали зустрічатись. А через пів року мама отримала пропозицію руки та серця.

Мій теперішній вітчим дуже добрий. Хоч він заробляє і не дуже багато, але не злякався трьох дітей. Кращого батька для нас просто не знайти. А про мою маму можу дуже довго розповідати. Вона так помолоділа, погарнішала та змінилась. Вітчим носить її на руках, а до нас відноситься як до рідних. Ось такі є чудові історії. Головне вірити, що все на краще!

Джерело: pixabay

Related Articles:

Close