ЖИТТЯ

Наша дитинка народилась слабенькою, але такою рідною. Як добре, що ми все-таки наважились

Джерело: i-law.kiev.ua

У нас з дружиною є двоє дітей – двоє донечок. Але ми завжди хотіли синочка. Народжувати лікарі моїй дружині заборонили. Обидві вагітності були важкими, а в третій була загроза не вижити ані мамі, ані дитині. І було невідомо, що буле син.

Ми дуже довго думали, радились і все ж таки вирішили усиновити дитину. Житло маємо велике, стабільний дохід , тому з опікою проблем не було. Ми пройшли курси, оформили документи і почали обирати нашого хлочпика.

РЕКЛАМА

Нещодавно у наших друзів народилась донька і ми приїхали їх привітати. Вони нам розповіли, що як Олена була в пологовому будинку, то там жінка відмовилась від хлопчика. Хлопчик був не зовсім здоровий ( проблеми зі слухом і одна ручка коротша за іншу), але дуже хорошим. Загалом, хлопчику буде дуже важко в дитячому будинку. Та і мала ймовірність, що його хтось всиновить.

РЕКЛАМА

Ми радились і вирішили спробувати. Хлопчик перебував у відділенні патології новонароджених. У будинок маляти його ще не визначили. Завідуюча провела нас до малого. Хлопчик був слабенький, зморщений, але такий рідний. Я плакав, коли дивився на нього.

Ми забрали дитину прямо з лікарні. Ми владнали усі юридичні питання. Медперсонал поводжав нас і усі подякували . 

Зараз нашому хлопчику 10 років. Він виріс справжнім красенем. Він так нас любить, а ми його. Для нас він – рідний. У сина багато друзів і ми щасливі, що наважились на цей крок.

 

Related Articles:

Close