ЖИТТЯ

Немає грошей, пішки йди, — байдуже промовив батько

«Наша сім’я особливо ніколи не відрізнялася добротою і дружбою, але мої батьки до такої міри цинічні, я і подумати не могла. З дитинства я не була улюбленою дитиною, та й ніхто з нас трьох не отримав цей ранг, розповідає автор на сайті arkalife.club.

У дитинстві працювали з ранку до ночі на городі, то в сараї, то у дворі, друзів майже не було.

Як тільки стукнуло вісімнадцять, батько відкрив ворота, тицьнув пальцем в сторону дороги і промовив:

РЕКЛАМА

— Повнолітня, сама себе забезпечуй.

Джерело: eva.ru

Дали мені велику сумку і наказали збирати речі. Мати нишком сунула мені в кишеню двісті карбованців, щоб якось перший час змогла прожити.

Поїхала я в місто, вступити кудись не було можливості, хто мене там буде забезпечувати, влаштувалася в кафе посудомийкою. Зняла у незнайомій бабусі кімнату.

Тоді і зловила себе на думці, що чужі люди деколи краще, ніж свої.

Там же з майбутнім чоловіком познайомилася, він теж сам сільський виявився, стали разом жити. Тоді я і пішла вчитися на пекаря, щоб хоч якусь освіту було, не всі тарілки мити.

На батьків була в образі, бо ні від кого зі знайомих не чула, щоб дитину після 18 років на вулицю виставляли.

Не спілкувалася пару років, мати відвідувала мене зрідка, щоб батько не знав, оскільки він образився на мене, що я йому не дарую подарунки на свята. А де і на які гроші мені їх брати?

Джерело: matrony.ru

З роками, коли свої діти з’явилися, образа помаленьку стала вщухати. Та й чоловік мій теж став наполягати на тому, що настав час пробачити минуле.
На мій день народження я вирішила покликати батьків до себе в гості. На диво, приїхали з подарунками.

Посиділи за столом, батько від онуків не відходив, я вже було вирішила, що він змінився.

Ближче до вечора батько став кликати нас до себе в гості прямо зараз, з ними поїхати.

Я давно не була в рідному домі, погодилася, дітей взяла з собою. Виїхали ми з міста, тут батько й каже:

— Треба заправитися заїхати. Шурка (мене звуть Олександра), давай грошей на бензин.

Я від його слів оніміла. Грошей з собою не брала, та й не збиралася їхати, адже сам же батько і покликав в гості.

— У мене немає, — розгублено промовила я.

— Немає грошей, йди пішки, — байдуже промовив батько. — Тобі вже не десять років, повнолітня, раз народила дітей. Думаєш, через них тебе на халяву повезу?

Я кулею вискочила з машини разом з дітьми і стала дзвонити чоловікові, щоб він нас забрав.

Батько ж, ніби ні в чому не бувало, поїхали разом з матір’ю, залишивши мене на дорозі.

Після цього спілкуватися з батьками бажання зникло. Хоча батько ввечері зателефонував, як ні в чому не бувало і запитав, чи не хочемо ми в гості приїхати, але вже на своїй машині.

РЕКЛАМА

Як думаєте, захотіла я після цього їх відвідувати, коли вони мене з дітьми з машини вигнали?»

Related Articles:

Close