facebook
ЖИТТЯ

Про старість

Приголомшливий лист Володимиру Познеру від однієї його давньої знайомої Філліс Шлоссберг про свою старість. Цей лист дуже точно підводить підсумок життя …

Ось він, цей лист:
«Днями одна юна істота запитала мене, як бути старою. Я дещо розгубилася, бо не вважаю себе старою. Побачивши мою реакцію, вона страшно злякалася, але я сказала, що питання цікаве, що я обдумаю його і повідомлю свої висновки.

РЕКЛАМА

Старість, вирішила я, це дар. Сьогодні я, мабуть, вперше в житті стала тією людиною, якою завжди хотіла бути. Ні, мова не про моє тіло, звичайно! Іноді це тіло викликає у мене відчай:  зморшки, мішки під очима, плями на шкірі, відвислий зад. Часто мене шокує стара, що розмістилася в моєму дзеркалі, але переживаю я недовго.  Я б ніколи не погодилася обміняти моїх дивовижних друзів, моє чудове життя, мою улюблену сім’ю на меншу кількість сивого волосся і на плоский підтягнутий живіт.

У міру того як я старію, я стала до себе добрішою, менш критичною. Я стала собі другом. Я не картаю себе за те, що з’їла зайве печиво, за те, що не прибрала ліжко, за те, що купила цю ідіотську цементну ящірку, в якій я абсолютно не маю потреби, але яка надає такий авангардний відтінок моєму саду. Я маю право переїдати, не прибирати за собою, бути екстравагантною. Я була свідком того, як багато занадто багато дорогих друзів занадто рано покинули цей світ, ще не зрозумівши, не зазнавши велику свободу, яку дарує старість.

Кому яке діло, якщо я читаю до четвертої години ранку і сплю до полудня? Я сама з собою танцюю, слухаючи чудові мелодії, і, якщо мені іноді хочеться поплакати над минулою любов’ю, що ж, поплачу. Я пройдуся по пляжу в купальнику, який ледве утримує розповніле тіло, якщо захочу, я кинуся в океанську хвилю, незважаючи на повні жалю погляди з боку юних істот, одягнених (роздягнених?) в бікіні. Вони теж постаріють.

Іноді я буваю забудькуватою, це правда. Втім, не все в житті гідне запам’ятовування, а про важливе я згадаю.
Звичайно, за ці роки моє серце було розбите не раз. Як може не розбитися серце, якщо ти втратив кохану, або коли страждає дитина, або навіть коли улюблену собаку збиває машина? Але розбиті серця і є джерелом нашої сили, нашого розуміння, нашого співчуття. Серце, яке ніколи не було розбите, стерильне і чисте, воно ніколи не пізнає радості недосконалості.

РЕКЛАМА

Доля благословила мене, давши мені дожити до сивого волосся, до часу, коли мій юний сміх назавжди закарбувався глибокими борознами на моєму обличчі. Адже скільки ж людей ніколи не сміялося, скільки померло раніше, ніж змогло покритися інієм їх волосся? Я можу сказати “ні” абсолютно щиро. Я можу сказати “так” абсолютно щиро. У міру того як ти старієш, все легше бути щирим. Ти менше дбаєш про те, що інші думають про тебе. Я більше не сумніваюся в собі. Я навіть заробила право помилятися.

Отже, у відповідь на твоє питання, можу сказати: мені подобається бути старою. Старість звільнила мене. Мені подобається та людина, якою я стала. Я не буду жити вічно, але поки я тут, я не стану гаяти часу на переживання з приводу того, що могло статися, але не сталося, я не стану переживати з приводу того, що може ще статися. І я буду їсти солодке на третє кожен божий день”.

Фото – ukrhealth.net.

Related Articles:

Close