ЖИТТЯ

Про старість

Приголомшливий лист Володимиру Познеру від однієї його давньої знайомої Філліс Шлоссберг про свою старість. Цей лист дуже точно підводить підсумок життя …

Ось він, цей лист:
«Днями одна юна істота запитала мене, як бути старою. Я дещо розгубилася, бо не вважаю себе старою. Побачивши мою реакцію, вона страшно злякалася, але я сказала, що питання цікаве, що я обдумаю його і повідомлю свої висновки.

Старість, вирішила я, це дар. Сьогодні я, мабуть, вперше в житті стала тією людиною, якою завжди хотіла бути. Ні, мова не про моє тіло, звичайно! Іноді це тіло викликає у мене відчай:  зморшки, мішки під очима, плями на шкірі, відвислий зад. Часто мене шокує стара, що розмістилася в моєму дзеркалі, але переживаю я недовго.  Я б ніколи не погодилася обміняти моїх дивовижних друзів, моє чудове життя, мою улюблену сім’ю на меншу кількість сивого волосся і на плоский підтягнутий живіт.

У міру того як я старію, я стала до себе добрішою, менш критичною. Я стала собі другом. Я не картаю себе за те, що з’їла зайве печиво, за те, що не прибрала ліжко, за те, що купила цю ідіотську цементну ящірку, в якій я абсолютно не маю потреби, але яка надає такий авангардний відтінок моєму саду. Я маю право переїдати, не прибирати за собою, бути екстравагантною. Я була свідком того, як багато занадто багато дорогих друзів занадто рано покинули цей світ, ще не зрозумівши, не зазнавши велику свободу, яку дарує старість.

Реклама

Кому яке діло, якщо я читаю до четвертої години ранку і сплю до полудня? Я сама з собою танцюю, слухаючи чудові мелодії, і, якщо мені іноді хочеться поплакати над минулою любов’ю, що ж, поплачу. Я пройдуся по пляжу в купальнику, який ледве утримує розповніле тіло, якщо захочу, я кинуся в океанську хвилю, незважаючи на повні жалю погляди з боку юних істот, одягнених (роздягнених?) в бікіні. Вони теж постаріють.

Іноді я буваю забудькуватою, це правда. Втім, не все в житті гідне запам’ятовування, а про важливе я згадаю.
Звичайно, за ці роки моє серце було розбите не раз. Як може не розбитися серце, якщо ти втратив кохану, або коли страждає дитина, або навіть коли улюблену собаку збиває машина? Але розбиті серця і є джерелом нашої сили, нашого розуміння, нашого співчуття. Серце, яке ніколи не було розбите, стерильне і чисте, воно ніколи не пізнає радості недосконалості.

Доля благословила мене, давши мені дожити до сивого волосся, до часу, коли мій юний сміх назавжди закарбувався глибокими борознами на моєму обличчі. Адже скільки ж людей ніколи не сміялося, скільки померло раніше, ніж змогло покритися інієм їх волосся? Я можу сказати “ні” абсолютно щиро. Я можу сказати “так” абсолютно щиро. У міру того як ти старієш, все легше бути щирим. Ти менше дбаєш про те, що інші думають про тебе. Я більше не сумніваюся в собі. Я навіть заробила право помилятися.

Отже, у відповідь на твоє питання, можу сказати: мені подобається бути старою. Старість звільнила мене. Мені подобається та людина, якою я стала. Я не буду жити вічно, але поки я тут, я не стану гаяти часу на переживання з приводу того, що могло статися, але не сталося, я не стану переживати з приводу того, що може ще статися. І я буду їсти солодке на третє кожен божий день”.

Фото – ukrhealth.net.

Реклама
Читати далi

Також цiкаво:

Close