ЖИТТЯ

Роздуми священика про публічність у соціальних мережах

Чи задумувались ви, якими потаємними та особистими речами ділитесь у соціальних мережах? Інколи, люди настільки показують своє життя тут, що не залишається тієї межі між реальним та віртуальним світом. Здавалося, для чого б це їм потрібно? А відповідь може бути різна. Хтось таким чином намагається потішити своє самолюбство, інший намагається так показати себе, щоб заповнити власну пустоту, інші ж хочуть, щоб їм заздрили. Особливо мене дивують останні. Тому, що частіше всього вони нещасні, але намагаються здаватися щасливими хоча б у віртуальному світі на заздрість усім подругам.

РЕКЛАМА

Ну, є й винятки. Тут я сперечатися не буду, але ж їх вкрай мало. Тих, хто за допомогою своєї публічності намагається донести щось добре людям та розкрити їм сенс буття та щастя. Але ж більшість так і є «хвалькуватими профілями». Давайте ж пригадаємо святих, які намагалися зберігати своє життя у таємниці, а ми ж у свою чергу готові кричати у всі труби про нього!

Напевно, я не перший від кого ви це почуєте, але щастя любить тишу. І це дійсно так. Коли ви замовчуєте своє щастя та намагаєтесь його вберегти просто і при цьому молячись Богу у якості вдячності, то ваше дбайливо збережене щастя буде завжди поруч. Й заздрісники вам не потрібні, і гордість та самолюбство своє демонструвати не потрібно – це все гріхопадіння людей.

Священик Петро.

РЕКЛАМА

rozdumy-sviashchenyka-pro-publichnist-u-sotsialnykh-merezhakh
ukr.media

Related Articles:

Close