facebook
ГУМОР

Щоденник домовика: частини 4-6. Можна луснути від сміху!

[nextpage title=”Щоденник домовика 4 частина”]

dnevnik-domovogo-statya-2

4 жовтня.

Ось і дочекалися. Приїхала мама господині. Зустрічав її хлібом-сіллю. Тобто крихтами на ліжку і сіллю в чаї. Не люблю гостей. Кіт сказав мені, що я – социофоб. Не сперечаюся.

5 жовтня.

Хахаль в гіпсі приходив знайомитися з мамою. Такого нахабства не витримав навіть толерантний кіт. Все таки надзюрив. В черевик. У правий.

6 жовтня.

Кіт відхопив і від господині і від Зінаїди Захарівни – її мами. Хахаль утримався. Кіт переніс все героїчно. Потім питав у мене – чи схожий він на Жанну Д’Арк. Звідки він про неї знає?

7 жовтня.

Грали з котом у футбол пробкою від шампанського. Зінаїда Захарівна наступила на неї і влетіла чолом прямо в шафу. Тепер називаємо її Зінедіном Зіданом. За очі, звичайно ж.

8 жовтня.

Господиня скаржилася Зідану на мене. Вона відповіла, що це все маячня і прибрала мою чашку з молоком. Це війна. Карфаген повинен бути зруйнований.

9 жовтня.

РЕКЛАМА

На екстреному засіданні, кіт оголосив себе нейтралітетом. Зрадник! Нічого, сам впораюся.

10 жовтня.

Вночі душив бабку. Хоч би хни! Тепер вона ще й хропе, як сивий мерин!

11 жовтня.

Сьогодні о другій годині ночі, господиня і бабка зіткнулися лобами біля холодильника. Зустріч кишкоблудів на Ельбі, блін!

12 жовтня.

Воювати немає настрою. Весь день валявся на ліжку з бабою, дивився 27 сезон «Поле чудес» на DVD. Ржав з її коментів.

14 жовтня.

Міркували з котом про теорію струн. Зійшлися на тому, що на 6-тиструнке злабати «Восьмикласницю» набагато простіше.

15 жовтня.

Включили опалення. Нарешті! Кіт думає, що фільм «Батареї просять вогню» про працівників ЖКГ.

16 жовтня.

Сказав коту, що якщо залізти на обідній стіл, то цим він утвердить своє лідерство в квартирі. Той довго сумнівався, але поліз. Господиня з’явилася як завжди раптово. Пролітаючи повз мене, він встиг обізвати мене гівном. Два рази.

17 жовтня.

Вночі шепотів бабці на вухо, що їй пора додому. Вона встала і пішла пельмені жерти. Жінки… Ніякої логіки…

18 жовтня.

Кіт вирішив кинути їсти kitekat. Ходить злий, нервовий. Вночі п’ять разів ходив на балкон, типу в туалет. Kitekat’ом несе за версту. Зірвався, але продовжує стверджувати, що може кинути в будь-який момент. Але не кидає, тому що це його заспокоює.

19 жовтня.

Здається, бабка збирається додому. Слава Перуну!

20 жовтня.

Влаштували бабці проводи. Кіт нагидив (!) їй в калоші. Мабуть, вона його теж дістала. Бабця не помітила, так і погупала. Навчив кота мочити краба. Гідний вчинок. Прощай, Зінедін! Ти назавжди залишишся в наших серцях! Ми запам’ятаємо тебе таким – в калошах, повних гівна…

22 жовтня.

Впустив на господиню ікону. Моя миска повернулася на місце. Здається, ми починаємо знаходити спільну мову.

23 жовтня.

Сказав коту, що кігті найкраще точаться об м’які меблі. Тепер сидить в замкненій коморі і кричить матюки-частівки про Домовиків. До речі, деякі дуже навіть нічого.

24 жовтня.

Хахалю зняли гіпс. Приходив сьогодні. Вивчаю анатомію. Пишуть, що дуже легко ламається ключиця. На ній і зупинимося.

25 жовтня.

Господиня хоче завести собаку. Кіт дзюрить у всіх сенсах і кутах. Подивимося, хто кого…

[nextpage title=”Щоденник домовика 5 частина”]

29 жовтня

Завтра мають привезти собаку. Кіт постійно вмивається і робить вигляд, що йому по фігу. А сам вчора прибирався в коморі і вчився закривати за собою двері.

30 жовтня

Ой… Тільки поіржав! Привезли собаку. Не знаю якої породи, але з цих… яким, щоб зробити крок, потрібно інсульт пережити. Кишеньковий пес! До речі, кіт сидить в коморі і кричить звідти «Ну що там». Сказав йому, що привезли вовкодава. Той відповів мені, що поки ще зайнятий, багато роботи і ночувати буде в коморі. А голосок тремтить…

31 жовтня

Знайомився з Халком. Це так звуть цього немічного. Поки вітався з ним, той кілька разів нагидив під себе. Господиня називає його Пусіком і не лупить. Якось навіть за кота прикро…

1 листопада

Хеллоуїн. Не відзначаю принципово. Не наше це все. А ось господиня обвішалась часником і з хрестом ходить по квартирі. Моливо, я просто голосно грав на балалайці

2 листопада

Вночі вийшов кіт. Ну як вийшов.. Виповз. Пересувається по квартирі вкрай повільно. Мені каже, що просто йому нікуди поспішати, що він втомився після прибирання. Зрозуміло. Боїться.

3 листопада

І все ж вони зустрілися. Таку швидкість бігу я бачив тільки тоді, коли хахаль біг до туалету, після підсипаного нами проносного. Не знаю навіть, хто з них більше злякався.

4 листопада

Послизнувся в передпокої. Тепер знаю, хто більше злякався. Страх дуже слизький і, безумовно, пахне собачими лайном.

5 листопада

Посадив їх за стіл перемовин. Через п’ять хвилин після початку засідання господиня жбурнула зі столу кожного по черзі. Звідки мені знати, що стіл перемовин – це метафора. Перенесли засідання на шосте. В коморі.

6 листопада

Кіт відзначав день розвідника. Мовчки. У засідці.

7 листопада

Все відбулося. Халк сказав, що ніяких територіальних претензій у нього немає, а все, що він хоче- це дожити до смерті. Кіт зачитав список своїх вимог. Помітив, що якщо слухати його, закривши очі, можна уявити, що слухаєш Жириновського.

8 листопада

Кіт ходить по будинку як дембель. Собакевич звертається до нього не інакше, як «Товариш Старослужбовець». Той за це віддає йому масло.

9 листопада

Сказав Собакевичу, що кіт боїться мухобійку. Відповів мені, що життя – це лише низка випадкових подій, згенерованих певним чином, які незмінно призводять до певного закінчення. Сказав коту, щоб переховав валер’янку.

10 листопада

Халк вкусив хахаля за ногу. Той гепнув його по морді, бо подумав, що його вкусила муха. Сиділи в коморі, готували план помсти. Знайшов на полиці журнал «У світі тварин». Кіт зробив вигляд, що це не його, але попросив не викидати.

13 листопада

Немічний перегриз хахалю шнурки. Як видно по даті, це зайняло багато часу. Відхопив, звичайно ж, кіт. Собакевич всю ніч віджимався.

14 листопада

Знайшли у Халка книгу Ніцше. Весь вечір міркували і дискутували з котом. Прийшли до висновку, що двері краще підпирати тлумачним словником, бо він важчий.

15 листопада

Знову приходив сантехнік. Сказав, що після минулого разу він кинув пити. Я його привітав і потиснув руку. Тепер він ще й їсти кине.

17 листопада

Халк розповідав нам, як багато цікавого за вхідними дверима. Ми з котом там жодного разу не були. Кіт не вірить, що крім нього існують інші коти.

18 листопада

Господиня їде у відпустку. Немічного бере з собою, а кіт залишається вдома. Просила сусіда доглядати за ним. А мене не можна попросити А.. Ну так…

19 листопада

Поцупив у господині другі ключі від квартири. Завтра вирушаємо в похід. А зараз – відбій.

[nextpage title=”Щоденник домовика 6 частина”]

20 листопада

Виходимо. Щоденник на всяк випадок взяв з собою. Жодного разу не бачив у кота таких великих зіниць. Каже, щоб краще бачити. А по-моєму, просто боїться. Поки спускалися по сходах, кіт три рази запитав, чи вимкнули ми праску. Довелося повернутися. Кіт сказав, що вже пізно і ліг спати.

21 листопада

Перший раз побачили домофон. Ох і пекельний пристрій. Чекали поки хтось вийде. Виходив сусід. Взяв кота і відніс додому. Довелося повертатися. Кіт кричав, що він самостійний і має право сам приймати рішення, куди йому йти. Шкода, що сусід не розуміє по-котячому.

РЕКЛАМА

22 листопада

Вийшли на вулицю. Офігєть! Який, виявляється величезний світ! Переконалися з котом в тому, що на світі є речі, набагато більші, ніж ж#па нашої господарки.

23 листопада

Вирішили залишитися на вулиці з ночівлею. Спали на теплотрасі. Кіт всю ніч бігав уві сні і штовхав мене лапами. Не спалося. Тому заглядав у вікна. Одна бабця, здається, мене побачила. Крикнула «Німці в місті!» і жбурнула в мене картоплею.

24 листопада

Зустріли дворових котів. Питали, з якого ми району, і «є чо?». Сказали, що немає нічого і пішли далі. Кіт сказав, що легко відбулися.

25 листопада

Кіт почав нити і скиглити. Каже, що не може без лотка, так як він з інтелігентної родини. Довелося повертатися. Залишилися на ніч вдома. Від нічого робити стукав по батареях.

26 листопада

Запропонував коту піти ще погуляти. Той послався на хвору п’яту. Довелося залишитися вдома. Дуже нудно. Стукав по батареям неодноразово.

27 листопада

Стоп! Звідки у кота п’ята. От брехло блохасте! До речі, дійсно блохасте! Шукав дуст, знайшов гуталін. Намазав його, поки той спав. Тепер він – Кіт Нельсона Мандели. Коли зустрічаю, знімаю капелюха і вклоняюся. Кіт каже, що я – ідіот.

28 листопада

Приходив сусід. Відмив кота.

29 листопада

Дивилися телевізор. Кіт відмовляється дивитися «Домашній». Постійно перемикає на «Дом-2». До трьох ночі обговорювали, що Либерж Кпадону даремно переїхала в місто до Євгена Руднєва.

30 листопада

Розповідав коту про теорію Шредінгера. Провели експеримент. Кіт весь день просидів у коробці. Виліз ні живий, ні мертвий. Теорія доведена. Чи ні.

1 грудня

Зима. Думали з котом, де будемо відзначати Новий Рік. Вирішили, що на кухні.

2 грудня

Кіт обсипався борошном. Тепер він – Адепт Білого Ордену. Продовжую знімати капелюха і кланятися. Продовжує називати мене ідіотом. Ох вже ця аристократія…

3 грудня

Приходив сусід. Відмив кота.

4 грудня

Вночі розповідали один одному страшні історії. Кіт здався на моменті про Чорного Ветеринара і попросив включити на ніч світло.

5 грудня

Приходив сусід. Сказав йому, що у нас все нормально. Сусід пішов відмивати штани.

6 грудня

Завтра приїжджає господиня. А чому б нам не розкидати її шмотки по квартирі. Піндюлей-то не мені отримувати!

7 грудня

Ура! Приїхала! Я навіть вже скучив. На радощах впустив горщик з квіткою. Звідки кіт знає мою матір. Хіба я їх знайомив?

8 грудня

Що? Заміж за хахаля? Ну це вже занадто…

Далі буде…

Фото – liveinternet.ru.

Джерело.

Related Articles:

Close