ГУМОР

Свіжі анекдоти з Одеси

Чисто одеський гумор!

1. З ранку в одеському дворі на асфальті з’явився напис: “Всі мужики сволочі!”. Нижче хтось дописав: “Ви, Сара Абрамівна, теж не подарунок”.

2. Одеса. Дерибасівська. По сходам піднімається інтелігент. Підскакує до одесита:
– Ви не знаєте, де знаходиться пошта?
– Знаю. А навіщо вона вам?
– Хочу послати гроші батькам в Москву.
– Пошліть зі мною.
– Ні! Я вас не знаю!
– Не бійтеся, пошліть зі мною!
– Ні! Ні в якому разі! Ви мене обдурите!
– Ну добре, якщо ти з Москви, скажу тобі по-російськи: Идемте со мной! Я покажу, где почта!

3. В одеському ресторані:
– Офіціант, ваш шніцель на смак нагадує старий стоптаний домашній черевик, натертий цибулею!
– Вражаюче, шо вам доводилося їсти в вашому житті!

4. Єврейський дворик в Одесі, чоловік кричить на балкон навпроти:
– Мойша, коли у тебе день народження?
– А що таке?
– А я подарую тобі штори, шоб не бачили, як ти щовечора ганяєшся за своєю голою дружиною!
– Ісаак, а коли у тебе день народження?
– А що таке?
– А я подарую тобі бінокль, шоб тобі було видно, за чиєю дружиною я ганяюся!

Advertisment

5. Старий одесит читає газету: “Найбагатша людина в Росії – Роман Абрамович”.
– Треба ж, навіть прізвище не написали – боїться, бідолаха…

6. Свято, за столом велика сім’я. Перше слово бере Циля.
– Ці слова я хочу сказати своєму чоловікові “Ізя – ти кращий!”. І тут Ізя – таки зрозумів, що десь були змагання.

7. Трамвайна зупинка. Дама встигла заскочити в трамвай, а її чоловік напідпитку – ні.
Кондуктор кричить водію:
– Сьома, шоб ти так жив, зупини трамвай! Дама ручну поклажу забула!

8. – Ти уявляєш, Сара, він послав мене на три букви!
– А ти?
– А шо я? Я сказала: «Молода людина, я там була більше, ніж ви на свіжому повітрі».

9. Одеса. Підїжджає черговий трамвай, з відкритих дверей випадає п’яний чоловік, обводить каламутними очима зупинку і вимовляє: “…. вашу мать, вже перша година ночі!” Чиясь рука ривком затягує  його назад, двері зачиняються, трамвай зникає. Після хвилинної паузи хтось із натовпу вимовляє: “Так ось вони які, годинник з зозулею…”

10. Сидить на пероні Ізя, чекає поїзда на Жмеринку. Зголоднів – сил ніяких вже немає. Дивиться, недалеко сидять два мужика, п’ють горілочку і салком закушують. Підходить до них і каже:
– Таки Ви би знали, панове, яку мені гарну гру в Одесі показали…
– У карти?
– Так шо там карти! Ніяких карт не треба. Та я ж Вас навчу! Ось ти, пане, ходи хлібом!
Той походив. Ізя другому:
– Крій салом! Той покрив. Мужики на нього дивляться:
– Ну а ти шо?
– Ой-вей, щастя єврейське! Знову не щастить! Гаразд, приймаю…

Фото – dessa.detivgorode.ua.

Advertisment
Show More

Related Articles:

Close