ЖИТТЯ

Втрата чоловіка у похилому віці – кінець життя?

Коли не стало чоловіка Катерини, її було 65. Протягом року після його похорону вона безцільно бродила по великій 2-х кімнатній квартирі та думала про те, що не хоче жити без нього. Вона хотіла вбити себе, але вбити так, щоб ніхто й не подумав, що це було самогубство. Рішення прийшло саме собою. Протягом останніх років у неї з’явився цукровий діабет. Рішення було простим: необхідно було їсти якомога більше солодкого.

РЕКЛАМА

Щоб вона не їла та у яких кількостях цукор залишався сталим. Жінка продовжувала жити.

З одного боку вона могла б поїхати до сина, що останні 20 років проживає з сім’єю у Німеччині. Допомагати їм по дому та доживати свій вік, але чужа країна та інші цінності лякали жінку. Та й, якщо щиро, вона боялася стати тягарем для сина.

Тим часом подруги знайомили Катерину з чоловіками похилого віку, яка їм дуже симпатизувала. Але єдине, що відчувала Катерина у цей момент – бажання піти.

Жінка не витримувала самотності, тоді вона познайомилася з двома такими ж жінками, що втратили чоловіків та проживали разом, підтримуючи та доглядаючи одна за одною. З часом до них приєдналася і Катерина. Вони багато читали, часто гуляли, відвідували басейн та театр. Вони жили разом і майже ніколи не сварилися, хіба на яку виставу сходити, чи з чим зробити пиріг.

РЕКЛАМА

vtrata-cholovika-u-pokhylomu-vitsi-kinets-zhyttia
shutterstock.com

Related Articles:

Close