facebook
ЖИТТЯ

«Зверху все бачать». Історія, яка змусить вас повірити у вищу справедливість

Кожному з нас в житті доводилося зустрічатися з неприємними і злими людьми, які носять маску показної чесноти. Такі люди навмисно завдають болю оточуючим, не забуваючи при цьому ласкаво посміхатися. Але зло рано чи пізно буває покаране, і ми знайшли тому прекрасне підтвердження.

З дозволу психолога Анни Валентинівни Кир’янової редакція публікує історію з книги «Маленьке щастя», яка переконає вас у тому, що справедливість на світі все-таки є, а відплата часом буває стрімкою.

РЕКЛАМА

«Дама в білому пухнастому пальто мучила іншу даму. Навіть не даму, а бідно одягнену жінку з візочком. І з маленькою дівчинкою в окулярах. Це в магазині зараз було. Дама в білому пальто дуже ласкаво розмовляла; вона лагідно задавала питання. І погойдувала співчутливо головою, вислуховуючи відповіді. Як учитель молодших класів. Або психіатр на експертизі.

«Чому ваша дівчинка в окулярах? Ох, вона погано бачить, треба ж! Так, помітно, що одне очко косить. Це вам операцію доведеться робити. Хоча може не допомогти. А чому ваша дівчинка мовчить? Ой, вона соромиться? Можливо, у неї аутизм? Спочатку батьки думають, що соромиться дитина. А потім виявляється, що вона психічно хвора. А ким ваш чоловік працює? Двох дітей  важко зараз утримувати. Одні окуляри  скільки коштують! А скільки молодшому років? Який у візочку? »

І бідно одягнена жінка покірно відповідала – такі дами гіпнотизують. Важко їх обірвати і піти, є в них щось  липке, обволікуюче. Я знаю. Тому я просто пройшла між ними, розділяючи невидимі узи. І стала картоплю вибирати. Мама з дітьми пішла, а дама в пальто мені довірливо сказала: «У неї і візочок закритий чомусь. Там, напевно, взагалі монстр сидить. Народять злидні! »Я відповідати не стала, зважила картоплю, морозиво купила хороше. Три. Важко на душі було, ось і купила. Але суть не в цьому.

РЕКЛАМА

Поки я копалася в ящику з морозивом, сталося ось що: дама в білому пальто взяла банку з майонезом. Просто взяла банку. І сталося щось дивне: банка у неї в руках чи то тріснула,  чи  то вибухнула. Коротше кажучи, кінець прийшов і пальто пухнастому, і капелюху пуховому, і її макіяжу – все в жирному майонезі. «Бабах!» – як в дитинстві говорили. Всі заохала і побігли її відчищати і мити підлогу. І стіни. Й інші продукти.

А морозиво я, звичайно ж, віддала цій мамі з візочком  і дівчинкою в окулярах. Я і сама в окулярах, чого там. «Люди в окулярах повинні допомагати один одному!» – так я сказала, і ми засміялися з дівчинкою Оленкою. Вона мені сказала, як її звуть. І її мама засміялася. І відкрила відкрила. Там ніякий не монстр, а товстий малюк спить з рум’яними щоками. Йому теж вдома дадуть трошки морозива. Кому морозиво, а кому майонез на пальто. Зверху все бачать … “

Related Articles:

Close